Гідроізоляція цоколів, будівель

Головним завданням гідроізоляції цоколів є захист нижньої (цокольної) частини будівлі від дощової або талої вологи. При сильному дощі або активному таненні прилеглого снігового покрову, відбиті від відмостку або тротуару дощові краплі, або талі води можуть значною мірою намочити основу будівлі. Ця волога при тривалому впливі, здатна істотно просякнути будівельний матеріал цоколя і навіть викликати каппілярний підйом вологи від рівня землі до експлуатованих приміщень, що в свою чергу викликає негативні наслідки, що з цим пов'язані: утворення біологічних відкладень всередині і зовні будівлі, руйнування будівельного матеріалу, збільшення теплопровідності, вихід шкідливих солей, сульфатів і нітратів на поверхню, і врешті-решт просто втрату привабливості зовнішнього вигляду фасаду.

В значення терміна "гідроізоляція цоколів" ми вкладаємо комплекс заходів, здатних запобігати негативному впливу вологи, що потрапляє на цокольну частина будівлі ззовні. Вважається, що найбільш намокає зона цоколя - 30 см вгору від рівня землі, це означає, що при здійсненні гідроізоляції цоколів мінімально захищена зона так само повинна становити не менше 30 см. На практиці, гідроізоляція цоколів іноді доходить до 80 см. і вище. При новому будівництві або масштабній реставрації бажано гідроізоляцію цоколів опустити нижче рівня землі мінімум на 25-30 см.

В якості гідроізляціонного шару для оштукатурених фасадів в області цоколя, ідеально підходить полімер - цементна обмазочна гідроізоляція, сульфатосійка. В якості мосту зчеплення - штукатурний набризк і обов'язково сануюча штукатурна система. Це може бути комбінація соленакопичуючої, грунтовочної, фінішної гладкої або структурної штукатурок. Але основний шар (мінімум 2 см) повинен виконуватися сануючою штукатуркою. Для фарбування цоколя деякі фірми, які займаються гідроізоляцією цоколів (наприклад німецька Rhenokoll) використовують спеціально розроблену для цоколя систему, що складається з грунтовки і фарби. В іншому випадку фарбу для цоколя необхідно підбирати відповідно до проектних вимог.

Це може бути силіконова, або необоротна селікатная система. Головним умовам, яким система повинна відповідати - це висока паропроникність та низьке водопоглинання. Крім того, наприклад у німецькій класифікації є важливий параметр W. Він повинен бути: W = 0,1 кг/м2 · h0,5. Це значить, що при постійному змочуванні рекомендований шар покраски здатний протягом півгодини увібрати в себе не більше 100 гр. води на площі в 1м2, а після змочування, в умовах: +200 С і відносній вологості 65%, вся волога повністю повинна випаруватися за 20 хв.

Дуже часто здійснюючи гідроізоляцію цоколів після виконання гідроізоляційного шару стоїть завдання облицювання цоколя різноманітними декоративними покриттями: природний камінь, фасадна або глазурована плитка, облицювальна цегла і т.д.. У даному випадку найбільш доцільно використовувати еластичні полімери - цементні гідроізоляційні шламми. Монтаж декоративних покриттів на такі шламми легко здійснюється еластифікованими плитковими клеями для зовнішніх робіт. При підборі шовного матеріалу перевагу краще всього віддавати мінеральним складам. Паронепроникні шви, особливо в поєднанні з глазурованою плиткою або шліфованим натуральним каменем перешкоджають дифузії водяної пари, що приводить до скупчення вологи під плиткою і її руйнування. В кінці гідроізоляції цоколя, цокольні декоративні елементи що поглинають вологу, разом зі швами проходять гідрофобну обробку. У разі застосування непоглинаючих вологу матеріалів, гідрофобній обробці піддаються тільки шви.

Однак, реставратори при здійсненні гідроізоляції цоколів часто зустрічаються зі спорудами, де цоколь, а часом і весь фасад виконаний з масивного натурального каменю і не підлягає оштукатурення або облицюванню. У більшості випадків подібні цоколі чистять від всіх видів забруднень, обробляють профілактичними препаратами від мохів і цвілі, при необхідності знесолюють методом компресів або "жертовних" штукатурок, проводять зміцнення ослаблених місць кременеорганікою, відновлюють шви і після цього консервують гідрофобами. Природно, подібна косервація в місцях підвищеного замокання, таких як цокольна зона, не може бути і не є надійним захистом від відбитої дощової або талої вологи. Тому подібні заходи, за наявності коштів, доводиться робити дуже часто. Раз на 2-3 роки. Нещодавно на Українському ринку з'явився новий німецький продукт Innerseal. Глибина проникнення даного продукту в натуральний камінь може складати до 60 мм. при цьому зовнішній вигляд і фізико-механічні властивості оброблюваного матеріалу не змінюються. Гарантія на даний продукт - 10 років.